• Формується характер, індивідуальне ставлення до навколишнього середовища і до самої себе.
  • Першим свідченням початку кризи трьох років є виникнення негативізму: дитина перестає виконувати прохання (накази) дорослих без достатньої їх аргументації або неправильної мотивації.
  • Розвиток самосвідомості й виділення образу «Я» стимулює розвиток особистості й індивідуальності. Дитина починає чітко усвідомлювати хто вона і яка вона.
  • Криза трьох років спричинена суперечностями, що сповнюють внутрішній світ дитини: бажання діяти самостійно суперечить можливостям, оскільки впоратися з проблемами без допомоги дорослого дитина ще не в змозі.
  • Близькі й рідні залишаються для дитини дуже значущими, але через обмеження свободи у дитини виникає злість та агресія до них. Щоб уникнути цих вікових проблем, дорослим слід у розумних межах задовольняти потребу дитини в самостійній діяльності.
  • Формується здатність об’єктивно оцінювати свої дії та критично ставитися до результатів своєї діяльності. Дитина вже чіткіше може уявити результат, порівняти його зі зразком, знайти відмінності.
  • Формується наочно-образне мислення, тобто дії дитини поступово відокремлюється від конкретного предмета, ситуація переноситься в уяву.
  • Переважає відтворювальна уява, тобто дитина здатна лише відтворювати образи, узяті з казок, мультфільмів.

    Увага! Дорослим слід знати: агресивна, асоціальна поведінка літературних чи кіногероїв викликає в дитини сильні емоційні переживання і може стати причиною стресу або взірцем для наслідування.

  • Дорослі мають використовувати всі форми й методи розширення світогляду дитини, тому що цей вік найсприятливіший для формування її життєвого досвіду.
  • Нема чіткої межі між реальними й фантастичними образами, які виникають в уяві дитини. Характерне постійне змішування реальності та казковості.
  • Пам’ять дитини мимовільна, образна. Дитина добре запам’ятовує тільки те, що було пов’язаним з її діяльністю, було цікавим та емоційно забарвленим.
  • Дитина починає засвоювати правила поведінки в групі однолітків, але характеризує інших людей дуже суб’єктивно й поверхово, тому слід навчати її орієнтуватися в причинах і наслідках емоційних проявів.
  • Дитина не може довго зосереджуватися на одному предметі, швидко переключається з однієї діяльності на іншу.