• Важливим психічним новоутворенням є виникнення мовлення й наочно-дійового мислення.
  • Розвивається нове ставлення до предмета, який починає сприйматися як річ з конкретним призначенням і способом використання.
  • Щоб предметна діяльність була розвивальною, дитина мусить засвоїти різноманітні дії із  тим самим предметом. Тому предметно-розвивальне оточення дитини не слід перевантажувати великою кількістю іграшок.
  • У цей період у процесі спільної діяльності з дорослим інтенсивно формується активне мовлення.
  • Щоб поповнювати словниковий запас дитини, дорослим потрібно спонукати її самостійно висловлювати свої бажання й почуття, а не робити це замість неї.
  • У сприйнятті дитини характерним є виділення в предметі лише його яскраво виражених ознак (іноді другорядних). Завдання дорослого – правильно називати предмет, його ознаки й дії.
  • Дитина здатна розрізняти: п’ять форм (круг, квадрат, трикутник, прямокутник, овал); вісім кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий). Ознайомлювати дитину з кольоровим спектром та основними геометричними фігурами слід в ігровій формі.
  • Основним способом пізнання навколишнього середовища є метод спроб і помилок, тому діти дуже люблять розбирати й розбивати іграшки.

    Увага! Сприймання й пам’ять дитини мимовільні, вона не може відразу припинити розпочату дію або виконувати одночасно кілька дій. Тому, захопившись грою, дитина може не реагувати на слова дорослого.

  • У цьому віці діти дуже чутливі до емоційного стану людей. Існує «ефект зараження»: якщо поряд із дитиною, яка плаче, поводиться збуджено чи агресивно, інші діти починають поводитися аналогічно.
  • У цьому віці діти дуже чутливі до фізичного комфорту. Іноді вияв негативних емоцій (вередування, агресивності, апатії) може бути спричинений відчуттям дискомфорту, наприклад незручним одягом, різким запахом чи звуком, занадто низькою чи високою температурою повітря чи води під час купання, задухою в приміщенні тощо.
  • Однією з умов упевненості і спокою дитини є систематичність, ритмічність і чітке дотримання режиму, емоційна стабільність людей, які її оточують.
  • Основні риси дитини у віці 2 – 3 років – відкритість, чесність, щирість. Дитина просто не вміє приховувати свої симпатії й антипатії.

Незалежно від типу темпераменту дитини, її відчуття нестійкі й суперечливі, настрій часто змінюється.